· Які іменники належать до ІІ відміни?
· На які групи поділяються іменники ІІ відміни?
· Чи є зв’язок між належністю іменника до певної групи та його відмінковим закінченням?
· У яких відмінках іменників ІІ відміни відбувається чергування приголосних і голосних?
Технологія «Камінь спотикання»
► Запишіть речення, розкриваючи дужки, визначте відмінок цих іменників, зосередивши увагу на їх закінченнях.
1. Дарованому (кінь) в зуби не заглядають. 2. Лихо (вовк) — зачинили його межи вівці. 3. Всякому (овоч) свій час. 4. Хто (вітер) служить, тому димом платять. 5. Дай (серце) волю, заведе в неволю. 6. Чого не може громада, того й (козак) зась. 7. Незваному (гість) місце за дверима.
► Зверніть увагу, чи відбулися зміни (чергування) в новоутворених формах іменників? Які саме?
► Поміркуйте, чи можна об’єднати ці речення під однією рубрикою. Як ви б її назвали?
► Прочитайте текст, з’ясуйте його стильову приналежність. Випишіть іменники ІІ відміни, визначте відмінок і групу. Які емоції викликає у вас текст? Яку роль відіграють у ньому іменники?
Яка хвилина!.. Уявіть собі, тітко, що наші батьки і брати пішли в похід. Але не на приказ царя і за царя, а за Україну, за її визволення. Борються, як боролися предки, побіджують. І от уже Бог дав, що остаточно побіда за нами. Уявіть собі, тітусю, ми побідили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан — гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман! І ось він на сивому коні в’їжджає з полів бою в золотоверхий Київ. Дзвони грають, сурми сурмлять на валах тої твердині, що цар нашими руками будував, із гармат палять, народ хвилюється, як море. Всі очі радісно горять, груди воля розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли із кліток. Осанна! Осанна! Осанна! (Марко Вовчок)
► Поміркуйте, з якою метою автор використовує в тексті виділені слова. Чи можна вважити їх помилками?
► З’ясуйте значення підкреслених слів. За потреби скористайтесь тлумачним словником.
► Виписані із попередньої вправи іменники на позначення осіб поставте у Д. в. і М. в., підкресліть закінчення. Дослідіть, чи можуть ці іменники мати паралельні закінчення. Які саме? (Батьку — батькові, брату — братові тощо)
Аналіз таблиці (на інтерактивній дошці)
Особливості закінчень іменників ІІ відміни
Відмінок
|
Закінчення
|
Приклади
|
Давальний
відмінок
однини
|
а) закінчення -ові, -еві, -єві мають іменники чол. роду твердої, м’якої і мішаної груп;
б) ці ж іменники приймають і закінчення -у (-ю): будинку, відмінку, директору й т. д.
|
Будинкові — будинку, ректорові — ректору, журавлеві — журавлю, добродієві — добродію
|
в) паралельні закінчення -ові та -у мають також іменники с. р. із суфіксом -к-, що означають малі істоти
|
дитяткові — дитятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.
| |
Увага! Коли в тексті зустрічається поряд кілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, добродієві бригадиру
| ||
Місцевий
відмінок
однини
|
Закінчення -ові, -еві, -єві
а) іменники ч. р., що означають істоти
|
при батькові, на братові, при вчителеві, на коневі, на носієві
|
б) іменники с. р. твердої групи із суфіксом -к- (назви істот)
|
на дитяткові, на теляткові, на хлоп'яткові
| |
а) іменники ч. та с. р. із суф. -к-, -ак, -ик-, -ок-, -к (о), що означають неістоти мають закінчення -у, а також паралельні форми з -ові тощо;
|
у будинку — у будинкові,, у війську — у військові, на літаку — на літакові, на ліжку — на ліжкові
| |
Увага! Закінчення -у тут уживається рідше, щоб не призвести до сплутування Д. в. з Р. в. (слава народу) або кличним (батьку, сину)
| ||
Увага! Із прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення -у (-ю) та -і (-ї): по Дніпру — по Дніпрі, по місту — по місті, по селу — по селі; для позначення часу вживається тільки закінчення -і: по обіді, по закінченні
| ||
Знахідний
відмінок
однини
|
а) паралельні закінчення однакові з Н. в і Р. в. в (характерне для назв неістот невеликого розміру)
|
олівець — олівця зошит — зошита дуб — дуба
|
б) паралельні закінчення у формі множини (характерне для назв тварин)
|
пасу коней — коні
| |
Орудний
відмінок
множини
|
а) закінчення -ами, -ями, -ми мають іменники ч. та с. р.
|
берегами, робітниками, обличчями, полями
|
б) закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають іменники ч. та с. р.
|
кіньми — конями, чобітьми — чоботями, чоботами, крильми — крилами
| |
Увага! Іменники середн. роду око, плече мають в орудному відмінку множини закінчення има: очима, плечима
| ||
► Запишіть прислів’я і приказки. Випишіть іменники ІІ відміни, визначте їх відмінок, поясніть відмінкові закінчення.
1. Без сокири не тесляр — без голки не кравець. 2. Діло майстра величає. 3. Добре тому ковал.., що на обидві руки кує. 4. Не дивись на чоловік.., а на його діло. 5. По роботі пізнати майстра. 6. Працює, як чорний віл. 7. Робота не вовк, в ліс не втече. 8. Де господар добре робить, там і поле буйно родить. 9. Хто коня годує, той дома ночує.
► Запишіть слова у формі давального та місцевого відмінків однини, підкресліть ті, що мають паралельні закінчення.
1) Директор, Київ, ягнятко, (при) вчитель, (у) ліжко, (на) лід, (на) кінь, село, роздоріжжя, немовлятко, (у) гурток, (на) держак, (на) поверх, (при) батько.
2) Дуб, син, місто, (у) сік, (у) центр, (на) шлях, майстер, студент, (при) іменник, (при) Володимир, гвинт, пухир, (на) олівець, слухач, буквар.
3) Дитятко, (на) робітник, Львів, (у) рів, (у) мішок, (на) літак, (на) шлях, (у) слові, велетень, борошно, скляр, ягнятко, острів, плече.
► З виділеними словами складіть речення.
Опрацюйте параграф 53
Немає коментарів:
Дописати коментар